Булінг у школі

Булінг

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: • систематичність (повторюваність) діяння; • наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов'язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків. ЩО ТАКЕ БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ) Це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. Мобільних телефонів, наприклад. Це насильство вчиняють над малолітнім або неповнолітнім, або малолітніми чи неповнолітніми щодо інших учасників освітнього процесу. Через нього могло постраждати психічне або фізичне здоров'я людини. Тобто цькувати можуть діти і дорослі. Це можуть бути навіть коментарі в Instagram чи образливі чати у Viber. Наприклад, коли знущаються і ображають маму чи тата, які відмовляються здавати гроші вчительці на подарунок чи на нові штори. Чи коли з дитини знущаються через стареньку курточку чи немодний телефон. ФАКТИ ПРО ЦЬКУВАННЯ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ Існують соціальні прошарки дітей, які можуть автоматично потрапити до групи вигнанців, серед них - діти з неблагополучних сімей, ті, які внутрішньо або зовнішньо відрізняються від інших, не відповідають "моді", яку формують лідери класу, і часто - діти-переселенці. Вчителі можуть робити вигляд, що нічого не помічають, а керівництво шкіл - не реагувати і не структурувати такі випадки. Але ігнорування проблеми може призводити до серйозних наслідків - побиття, нервових зривів та душевних травм. Тому і ухвалили такий закон. Він визначає типові ознаки цькування: • систематичність (повторюваність) діяння; • наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Здобувачі освіти, батьки та науково-педагогічні працівники зобов'язані повідомляти керівництву закладу про булінг щодо учнів, педагогів, наукових працівників та інших людей, залучених в освітній процес - якщо вони були свідком або отримали про це від інших "достовірну інформацію". ПОКАРАННЯ ЗА ЦЬКУВАННЯ Рада змінила Кодекс про адмінправопорушення. У статтю 172 (дрібне хуліганство) додали штрафи за цькування. Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин - якщо цькували вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів (1700 - 3400 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють. Мова йде про 50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин. Якщо керівник освітнього закладу не повідомить про цькуванняуповноваженим підрозділам органів Нацполіції - його оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Тепер до прав учнів додається захист від булінгу і отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг, якщо їх цькували, вони цькували, або за цим спостерігали. Психологічна служба та класний керівник мають: • забезпечити профілактику та запобігання цькуванню; • надавати консультативну допомогу батькам; • давати психологічний супровід учням, які стали жертвами булінгу, були його свідками чи агресорами. А БАТЬКИ МОЖУТЬ ЩОСЬ ЗРОБИТИ? Батьки дошкільнят та школярів мають право отримувати інформацію про надання соціальних та психолого-педагогічних послуг жертвам цькування, свідків булінгу чи самих агресорів. Вони можуть подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки цькування стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. А також вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу. Але при цьому батьки зобов'язані сприяти у проведенні розслідування щодо випадків цькування і виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу в закладі освіти. ВАЖЛИВО: Запам'ятайте, що батьки теж є учасниками освітнього процесу, тому їх теж захищає цей закон. ХТО ЗАХИСТИТЬ ВІД ЦЬКУВАНЬ УЧИТЕЛІВ До прав педагогів та інших залучених в освітній процес людей додали захист від цькування, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації та від речей, які шкодять здоров'ю. Тому вчителі, вихователі, няні, бібліотекарі, педагоги, доценти, професори і так далі підпадають під захист цього закону. Вони теж можуть звернутися і поскаржитися на цькування з боку дітей, батьків, колег чи керівництва. ХТО КОНТРОЛЮВАТИМЕ СИТУАЦІЮ, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ БУЛІНГУ? Контролювати виконання плану заходів щодо запобігання та протидії цькуванню у садках та школах, має засновник закладу або уповноважена ним людина. Він має про випадки цькування за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймати рішення за результатами розгляду скарг. Він має сприяти створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та робити все, щоб учні, які були агресорами, жертвами чи свідками цькувань отримували соціальні та психолого-педагогічні послуги. Керівник закладу освіти має: • враховувати пропозиції територіальних органів (підрозділів) Нацполіції, МОЗу, Мін'юсту, служб у справах дітей та центрів соцслужб для сім'ї, дітей та молоді; • розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників тощо та вирішувати, чи треба проводити розслідування; • забезпечувати соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, яких цькували, які цькували або які стали свідками булінгу. • повідомляти Нацполіції та службі у справах дітей пробулінг у закладі освіти. А засновник закладу освіти має розглядати скарги про відмову у реагуванні на заяви про цькування. ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН Освітній омбудсмен може перевіряти заяви про випадки цькування в закладі освіти, повноту та своєчасність реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти. Він може аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). ХТО ЦЕ МОЖЕ КОНТРОЛЮВАТИ, КРІМ ВЛАДИ? Громадськість теж може контролювати дотримання та виконання цього закону. Це можуть робити: • громадські об'єднання та інші організації, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю; • професійні об'єднання педагогічних і науково-педагогічних працівників; • об'єднання здобувачів освіти; • батьківські комітети та органи, до яких вони делегують своїх представників. Вони можуть моніторити та оприлюднювати результати випадків булінгу в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником. ШКОЛИ, САДКИ МАЮТЬ ДОДАТИ НА СВОЇ САЙТИ: Заклади освіти, що мають ліцензію на освітню діяльність, мусять на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників давати відкритий доступ до: • правил поведінки здобувача освіти; • плану заходів щодо запобіганню та протидію цькуванню; • порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки цькування; • порядку реагування на доведені випадки цькування та відповідальності причетних до булінгу. ЩО РОБИТИМЕ МІНОСВІТИ Міносвіти розробляє та затверджує план заходів щодо запобігання та протидію булінгу в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу, порядок застосування виховних заходів, а також узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки цькування в закладах освіти. При цьому МОН має враховувати пропозиції МОЗ, Мінсоцполітики та Мін'юсту. Держоргани, до сфери управління яких належать заклади освіти, мають сприяти розробленню плану заходів щодо запобігання та протидію булінгу в закладах освіти. Педагогічні працівники: мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю; зобов'язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».